Особливості  адаптації новоприбулих дітей до умов

дошкільного навчального закладу

         Перші кроки дитини в дитячому садку, як правило, непрості. Початок відвідування дошкільного навчального закладу — це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, — а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов’язки. Це дуже напружений період, який потребує від кожного малюка активних психологічних і фізичних форм пристосування. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності.

Соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. Враховуючи зазначене, можна виділити три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група — ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Вони проявляють зацікавлення іграшками й діяльністю, комунікабельні, самостійні, врівноважені. Спілкування батьків з дитиною доброзичливе, поважливе.

Друга група — малюки, які адаптуються повільніше й важче. Поведінка нестала. Періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості, вередування. Бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Малоініціативні. Менш самостійні, дещо можуть робити самі, але здебільшого залежні від дорослого. З боку батьків спостерігається нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, розважливі звертання змінюються окриками, погрозами або послабленням вимогливості, неувагою.

Третя група — діти, які важко пристосовуються до нового для себе побуту. Як правило, несамостійні, неконтактні. Звичні до нестабільності в режимі дня. Швидко втомлюються. Ігрові навички  не сформовані. У досвіді таких дітей — прояви авторитарності, жорстокості, або, навпаки, зайвого лібералізму з боку дорослих, що спричинює острах, недовіру до вихователя чи повне ігнорування його й інших дітей. Сон, апетит — погані або зовсім відсутні. Висока захворюваність іще більше уповільнює звикання до нового оточення і нових вимог.

Процес адаптації дитини до умов дитячого садка, окрім певної тривалості у часі, різної для кожної окремої дитини, має кілька основних етапів (фаз). Це, зокрема, такі:

1. «Шторм» — у відповідь на комплекс нових впливів усі системи організму дитини відповідають бурхливою реакцією і значним    напруженням.    Підвищуються    збудливість,    тривожність, можливе збільшення агресивності або заглиблення у себе. Погані сон, апетит, настрій. Фізіологічна і психологічна буря триває від 2-3 днів до 1-2 місяців (у окремих дітей).

2. «Шторм ущухає» — період несталого пристосування, коли дитячий   організм   шукає   оптимальні   варіанти   реакції   на зовнішні впливи. Малюк продовжує придивлятися до нового оточення, робить спроби долучатися до спільної діяльності, стає більш активним, зацікавленим, урівноваженим. Цей період триваліший, ніж перший — від 1 тижня до 2-3 місяців.

3. «Штиль» — період    відносно    сталого    пристосування. Організм знаходить найбільш сприятливі варіанти реагування на нові умови життя, режим дня, спілкування. Дитина починає активно засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, брати реальну участь у заняттях. Зменшується захворюваність, стабілізуються сон, апетит, настрій. Цей період триває від 2-3 тижнів до півроку.

Перший день перебування малюка в дитячому садку варто обмежити знайомством із вихователем, дітьми, груповим приміщенням. У наступні дні вихователь та психолог уважно спостерігають за його поведінкою в групі, надають додаткові консультації батькам.

Цілеспрямованості спостережень та об’єктивності висновків сприятиме використання тестів контролю поведінки новачків.

1. Настрій    дитини     (бадьорий,    спокійний,    дратівливий, пригнічений, несталий): бадьорий — позитивно ставиться до навколишнього, реакції емоційно забарвлені, часто усміхається, сміється; охоче контактує з іншими; спокійний — позитивно ставиться до навколишнього, на ініціативу відповідає, але сама не виявляє її, позитивні емоції проявляються меншою мірою; дратівливий, збуджений — спостерігаються афективні спалахи збудження, вередування, плач, часто виникають конфлікти з іншими; пригнічений -  спостерігаються в’ялість, бездіяльність, пасивність, замкнутість, сум, тихий і довгий плач; несталий — швидко переходить від одного настрою до іншого, може бути веселою, сміятися й одразу ж плакати, часто конфліктує, буває замкнутою.

2. Сон (засинання, характер сну, тривалість): засинання — швидке, повільне (більше 10-15 хв.), спокійне, неспокійне, з додатковими впливами; характер сну — глибокий, неглибокий, спокійний, неспокій­ний; тривалість сну — короткий, тривалий, відповідно до віку.

3. Апетит: хороший, поганий, вибіркове ставлення до їжі.

4. Поведінка   під   час   неспання    (активна,   малоактивна, пасивна): активна — дитина зайнята діяльністю; малоактивна — не    завжди    зайнята,    активна    діяльність змінюється періодами бездіяльності; пасивна — переважає бездіяльність.

5. Комунікабельність (висока, середня, низька): висока—дитина здійснює ініціативні дії щодо дорослих, інших дітей, вирішує конфліктні ситуації справедливо, само­стійно, у разі потреби звертається за допомогою до дорослих, може правильно оцінити свою поведінку; середня — сама не виявляє ініціативи, але відповідає на ініціативні дії з боку інших, у разі конфлікту звертається за допомогою до дорослих, правильно оцінює свою поведінку; низька — на ініціативні дії не відповідає і сама не виявляє ініціативи, на конфлікти реагує слізьми, криком, не може оцінити поведінку свою й інших.

Також узагальнюються висновки спостережень щодо рівня розвитку мовлення дитини (відповідно до віку): високий; середній; низький; щодо рівня розвитку навичок самообслуговування (відповідно до віку): високий, середній; низький; щодо рівня розвитку ігрових навичок (відповідно до віку): високий; середній; низький; щодо індивідуальних особливостей поведінки: доброзичливість — агресивність; ініціативність — пасивність; повільність — рухливість; зацікавленість іграми, заняттями — байдужість; контактність — замкнутість та ін.

         Психолого-педагогічні умови забезпечення процесу адаптації дітей до відвідування дитячого садка:

1. Поступове вироблення в дитини звички дотримуватися певного режиму дня. Найкраще здійснювати це в домашніх умовах до початку відвідування дитячого садка. У садку — забезпечення гнучкого режиму.

2. Формування навичок самообслуговування (вміння самостійно їсти, вдягатися, складати іграшки, одяг тощо).

3. Розвиток ігрових навичок, навичок спілкування. Поступове розширення кола знайомств малюка.

4. Організація позитивного емоційного спілкування дитини з вихователем і персоналом дитячого садка.

5. Обладнання групової кімнати має передбачати можливість здійснення      індивідуальних      ігор,      занять,      задовольняти прагнення дитини побути наодинці з собою.

6.   Забезпечення спілкування дітей   як однієї з найефективніших умов успішної адаптації до нового побуту.

7. Забезпечення змістовної діяльності дошкільнят з урахуванням індивідуальних інтересів кожної дитини та її вікових можливостей.

8. Психолого-педагогічна   просвіта   батьків   з   питань   полегшення адаптації до дитячого садка (індивідуальні бесіди, консультації).

9. Поступове   збільшення   тривалості   перебування   дитини у дитячому садку (спочатку — тільки прогулянка, гра; потім — прогулянка, обід; через кілька днів — прогулянка, обід, сон і т. д.).

10. Розширення кола близьких людей, які приводять дитину до дитячого садка (не тільки мама, а й тато, сестра, дідусь,— це полегшує прощання).

11. Проведення спеціальних ігрових комплексів, спрямованих на розширення кола спілкування, вироблення впевненості, зняття тривожності, страхів.

         Завдяки забезпеченню цих та інших умов у дітей-новачків досить швидко відновлюються сон, апетит. Щоправда, тривалішим буває процес нормалізування емоційної сфери дитини, яка і повинна стати предметом особливої турботи психолога, вихователів, батьків.

         Адекватна поведінка, зацікавленість у спілкуванні з дорослими і дітьми, активна участь у заняттях та іграх, бадьорий настрій є основними показниками успішної соціально-психологічної адаптації дитини до умов дитячого садка.